РУБАЧ, ЧА,
Рубач, ча, м. Рубщикъ, древорубъ. Гн. І. 165. Нам поклали у віз ті дрючки рубачі, що ліс рубали. Новомоск. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 84.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
РУБЕЖ →← РУБАТКА, КИ,